МИТЬ
Мить – неохопне Все і зіграна в сюїту
Муза буяння вічності, нот атомів лади.
Не барви крейдові і не чорнила міту
Цноту під зорями закраплюють роси,
Мікроби і нейрони – гній і душі світу.
Час зміниться на вдих і видих назавжди.
Коли зів’яне квітка серед землецвіту
Чи хтось помітить змарнення краси?
Суще влизнеться грою фарб і розмаїту
Строкатість пестиме у знадах куйовди.
Павло Гай-Нижник
15 січня 2021 р.
Мить
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2021
Свидетельство о публикации №121011507514
Свидетельство о публикации №121011507514
Рецензии