ПогІрше облУди,
Як світ наш – нема!
У ньому, як Люди,
Ми сходим з ума.
Ми всі на узбІччі,
В усі майбуттЯ...
А світ потойбІччя,
То наше життя.
Душевне – помЕркло,
І в самому ділі...
Отут, наше пЕкло,
Бо ми усі в тІлі.
Знайти не надійся,
Як свідка – експЕрта:
На світ народився,
Душа твоя – вмЕрта!
Узбiччя
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121011502993
Свидетельство о публикации №121011502993
Рецензии