Від себе не втечеш, хоч вивернись назовні,
Розбите не збереш у ціле, як не пнись…
Як вовка зупинить, коли Ліхтар у повні?
Сумне виття вже просить розірвати вись.
Голодне серце знов чіпляє купу шрамів,
Ще й досі б’ється під камінням вічних зрад.
Довкола холодно, вбивають голограми
Колишніх витівок, набрид цей маскарад.
Ти сам собі тюрма і сам собі володар,
Нелюбий світ зруйнуєш, вкотре оживеш.
Нехай горить в душі твоя осібна Крода,
Від себе не втечеш, хоч і любив без меж.
20:16, 13.01.2021 рік.
Зображення: https://www.behance.net
Вiд себе не втечеш
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2021
Свидетельство о публикации №121011308931
Свидетельство о публикации №121011308931
Рецензии