Знову стогне Україна
Від мужів завзятих.
Що чекає на тебе
Від панів проклятих?
Як народ твій працьовитий
Має виживати?
Скільки має він платити,
Скільки голодати?
На твоєму обличчі
Посмішки не видно.
Обіцянки порожні
Слухати огидно.
Хто і як тебе любить
Вже не розібрати.
Нема віри нікому,
Ні пану ні брату.
Плаче знову моя рідна,
Покою не знає.
Поки пан жирує,вона
Господа благає:
Аби дав Він розуму,
Та любові трохи,
Аби знищити народ
Мужі не мали змоги.
Аби апетити свої трішки вгамували,
Аби люди українські злиднів не знали.
Що ж то за любов ,не може збагнути,
Коли з відчаю дороги
Перекривають люди?
Прикро дивитися,моя Україна,
Як тобі у кишені лізе всяка скотина.
Тетяна Мішина
Стогне Украина
© Copyright: Танюша Мишина, 2021
Свидетельство о публикации №121011105054
Свидетельство о публикации №121011105054
Рецензии