Ой дзюрчить гайок веселкой.
Стрімко завертає щастя до буття.
Щоби жінки доля не впізнала кривди.
Щоб сміялася все дужче скривджена душа.
Я покличу тебе ласкаво.
Знайду потрібні слова.
Ніжність покладу в свої вуста.
Я назву тебе Зіронько.
Тільки світи на шляху.
Мій милий, ніжний, хороший,
Краще тебе не знайду.
Я назву тебе Солнишко.
Тільки моє серце зігрій.
Я назву тебе Ластівко.
В небесах клич почую я твій.
Ласку, ніжність в душі розверни.
Тільки вже голос не чую кохання твого.
Мрії загублено плачуть вночі.
Серце сохне за любов’ю,серця твого.
МИЛА ДУША!
© Copyright: Александра Мошкович, 2021
Свидетельство о публикации №121010905064
Свидетельство о публикации №121010905064
Рецензии