Дивлюся я у вiкно

Дивлюся я у вікно
І бачу там сині гори
І райдужно там, та всеодно,
Немає там синього моря.

Дерева укутані снігом.
Земля відпочиває, спить.
А я сумую за літом.
За теплим дощем, що моросить.

Хоч їм апельсини солодкі.
Та краще гуляти де квітнуть вони.
Де зоряні ночі теплі і короткі.
Де гріє сонце, де обійми твої.

Дивлюся я у вікно.
І хочеться вірити в те,
Що буде все як у кіно:
Де місяць зустрічає сонце.
Де промінь лагідно пронизує віконце.
І наші душі більш не хочуть спати,
А прагнуть разом високо літати.

ТАТ 26.12.2020 ( 17.51)


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →