Як боляче втрачати розум,
Коли годин иначе роки,
Коли в кімнаті лише протяг,
А чуєш кроки
Як страшно у нічну годину
Коли квартира, як могила,
Кричати вже немаєсили,
Все спорожніло
І на устах лише молитва
Не розберу де чорне й біле
В душі гремить незрима битва,
Лиш посивіла
Коли зійде святий світанок
Не буде ніц слідів на тілі
Лиш новий день, і новий ранок
І нові цілі.
Оновлення
© Copyright: Елена Затирка, 2021
Свидетельство о публикации №121010207800
Свидетельство о публикации №121010207800
Рецензии