Ти з`iднай моi атоми так,
Щоб я знову проснувся здоровим,
Не блукав по Землi, як бурлак
I до всього був, Тато, готовим!
Кiнець свiту мене не злякав,
Бо вiдринув я хитрощi свiту,
Особисто банкiрiв не знав
Та огидло менi iх корито.
Не для того Бог золото дав,
Щоб приймало воно нечистоти,
Глянь на Захiд, вже вiн запалав -
На рабiв не подiленi квоти...
Всюди люди, поглянь лиш, в ярмi,
Iх таврують за що, як скотину?
Хто сказав свое слово - в тюрмi,
Невже я в цiй халепi загину?
Пiвстолiття барахтався свiт
У вонючiм бездоннiм болотi,
Я Тарасiв згадав заповiт,
Живемо ми в пожежi i рвотi.
----------
Мабуть Бог вже терпiти не змiг
Те, що люди з людьми поробили..
23сiчня 2018р.
Боже Правий! УКР
© Copyright: Шульга Михаил Григорьевич, 2020
Свидетельство о публикации №120122808354
Свидетельство о публикации №120122808354
Рецензии