Врятуй мене, моя кохана,
Ти далека - на серці рана,
Пишу я знов - пишу так рано,
А на душі зовсім погано.
Проходить ніч і блищать шрами,
ЦІлує їх зима вітрами,
Відкривши прірву поміж нами,
Посрібленими снігами.
Топчу дороги я ногами,
І річки окропивши сльозами,
По них пускаю орігамі,
Скриплячи замерзлий зубами.
І обов'язково, я знаю,
Скажу - душі своєї не чаю:
Застигне річка поміж нами -
Ми залишимося друзями.
28 декабря, 2020
Кохана
© Copyright: Серафим Камнев, 2020
Свидетельство о публикации №120122801386
Свидетельство о публикации №120122801386
Рецензии