Духмяні яблука запахли у саду:
Батьками, братом і сестрою,
Я в споминах, до яблуні іду…
Немов в сімью, що вже нема зі мною
Приспів:
А мої літа, а літа мої
Журавлями пірнають в теплі краї.
Забувають мене - не вертають назад,
Весна, Літо мине … Прийде мій листопад.
Оголений стоїть мій старий сад,
Як влітку пересохлий водопад.
І осінь в зиму йде у негліже
І всякому теплу кінець уже.
Приспів:
Лиш яблуня чека мене одна,
Чи то на радість, може, чи біду.
Сюди прийду, бо знаю, що вона
Мені сховала яблука в снігу...
Приспів
А лiта моI
© Copyright: Мих Лис, 2020
Свидетельство о публикации №120122300653
Свидетельство о публикации №120122300653
Рецензии
Замечательная песня! Слова душевные, тёплые. Светлая грусть по близким, ушедшим в мир иной, осознание собственного возраста и возможность найти утешение у одинокой яблони, на которой растут медовые яблоки! Извините, Михаил, но на моём компьютере нет украинской клавиатуры, поэтому пишу по-русски. Вдохновения Вам и на дальше! С уважением,
Вера Шляховер 19.02.2021 13:55 • Заявить о нарушении
Вера Шляховер 19.02.2021 13:55 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.