Віддощило і... край!
Калюжнечами —
зблИски.
Дощ не гість,
не Мамай.
Він сприймається
зблИзька.
ПонашкОдив і щез
Новоявленим Рембо:
Перевернуто в плес,
Щойно випране небо.
Ніби, Чашу ГРААЛЬ,
Він тримає в пошАні
Дистильовану даль,
Перемиту дощами.
Дощ пролився і щез.
Я ж, нехай і
вразлИвий,
Догостюю іще
До наступної зливи.
До наступноi зливи
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120122202987
Свидетельство о публикации №120122202987
Рецензии