Крок з осенi у весну

Це крок із осені у весну,
Від скипнів у жагу тілесну.
О, неминучість невситима!
"Ти - я" - парадоксальна рима.

Наскрізний жар торкань солодких
І невимірність слів коротких,
Дерев і тіл цнотлива голість,
Любва, помножена на болість.

Дні, ніби миті невловимі.
І ніч на двох - окремий вимір,
На двох вся білість сніговійна
Й срібляста тиш благоговійна.


Рецензии