Дивний лист

Мені прислала доля дивний лист,
Який блукав роками десь по світу.
Не ждав його, бо став вже реаліст -
Змінив я марень дАвнішніх орбіту.

Живу як всі, тягну своє ярмо,
Дивлюсь під ноги більше, ніж угору,
не до зірок спрямовую кермо,
Впадаю в відчай від життя мінору.

Якесь воно все більше не моє...
Нагадує погану мАрну звичку.
З-за обрію вже сонечко встає,
Освітлює проміннячком світличку.

Не спав всю ніч і спогади важкі
Кружляли не гамуючи до ранку,
Згадав дитинство, юність і палкі
стосунки (змайстрував тоді альтанку).

Красиві мрії, щастя та любов -
Було прозоро все і дуже просто.
Згубився у дорозі десь альков
і вкрила ноги й тіло все короста.

Думки мої полинули у вись
І надіслала лист зненацька доля.
Щасливий дійсно я бував колись -
Тепер душа в кайданах і неволі.

Змінити ще не пізно все в житті.
І усміхнеться доля знову мило.
Фортуна не лишИться в самоті,
Подує теплий вітер у вітрила.

Дякую Сергію Соннику за натхнення.