Лина Костенко. Карташинский лиман

        КАРТАШИНСКИЙ ЛИМАН

Карташинский лиман ... Карташинский лиман ...
Ты как зеркало полной свободы.
Только где же те лица, знакомые нам,
чтоб смотреть на себя в эти воды?!

Ты закрой свои очи ладонями снов.
И замри будто знаки на скалах.
Мы потомки героев, повес и певцов, -
бесшабашных таких, самых-самых!

Мы владельцы степей и больших табунов
в этих землях веками заветных.
Для одной только серны и двух кабанов
подрядились создать заповедник.

Моё горло болит от печали проблем -
не с моим послушаньем их горы.
Ты мелеешь лиман ... Ты совсем обмелел ...
В твоей тине заглохли моторы.

Твою славу сжирает крысиная шваль,
нет с тобою поэта Гомера.
Только ночью застонет сражённый глухарь
от лихих, шальных пуль браконьера.

            13.12.2020 г.

Перевод с украинского Владислава Бусова


         КАРТАШИНСЬКИЙ ЛИМАН

Карташинський лиман... Карташинський лиман...
Незастояне люстро свободи.
Тільки де ж те обличчя, що личило нам,
щоб дивитись на себе в ці води?!

Затули свої очі долонями сліз.
Занімій, наче знаки наскельні.
Ми, нащадки героїв, співців і гульвіс, —
ми тепер такі безшабельні!

Ми, володарі степу й баских табунів,
на місцях оцих заповітних
для вцілілої сарни і двох кабанів
спромоглися зробить заповідник.

Мені горло болить од печалі цих слів
з не моїми горбами покори.
Ти мілієш, лимане... Ти зовсім змілів...
В баговинні глухнуть мотори.

Твою славу щури розтягли по світах,
і немає у тебе Гомера.
Лиш застогне вночі недострелений птах
від заблуканих куль браконьєра.

         Лина Костенко