Удiвiл нас в шiнельке крот

Он пасдравіл удруг врагоф

Тіхановскіх і Гуайдо
Мы відалі, - сказал пальто.
Ібо как жэ понять народ,
Что воістіну твёрд.

Вот прішёл некій держіморд
І уж снова ведь Путе в нос.
Да, бо ж, шо ты, высок вісок
У таво, кто лішь веріт псовнь.

І, ввіду всех невыгадных звёзд,
Мы затеем кашмар шчэ больш,
Чэм во там, средзі белых гор,
Іль на Вкрайіне во.

Нет, всё это вам так не прайдёт!
Ібо шчаслів наш белый арол,
Шо узямшы у кіпці нож,
Вам падрежет путеправод.


Рецензии