Колись ти зі мною зігрілася в ліжку,
Пірнала, мов пава, в оздобу ночей.
І ніжність труїла щоразу без лишку
Обох нас з тобою, вкривала дощем
Нестерпних бажань і жагою любові,
Ти йшла на вершини моїх чарувань.
Там дотик глибини шукав випадкові,
Щоб знову здригнулась туга тятива.
І стріли помчали, доволі прицільно,
Прямісінько в серце, така в них мета.
Згорали на попіл живцем і повільно
Розплавився вістря черлений метал.
Крізь сферу небесну пробігли цунамі
І центр аномалій змістився чимдуж.
Ми вдвох шаленіли у ліжку на зламі,
Звабливих вогнів та поєднання душ.
17:15, 13.12.2020 рік.
Зображення: https://www.unian.ua/health/intimacy
Колись ти зi мною зiгрiлася в лiжку
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2020
Свидетельство о публикации №120121307638
Свидетельство о публикации №120121307638
Рецензии
