Тобі в житті лиш щастя я бажала,
Кохання від чужих я берегла,
Щоночі в молитвАх я повторяла,
Що щастя лиш з тобою я знайшла!..
Не плутала із жалістю кохання,
Не говорила:" Мій останній шанс!"
Хоч розуміла,так, - любов остання,
Тяжка, як пристрасть, що накрила нас!
Їй виходу нема і порятунку
Від неї ждати, то намарний труд
Як золото найвищого гатунку
Її ховають, цінять, бережуть...
Що щастя любить тишу,це я знаю що радість чорні очі заберуть!
Люблю тебе я, гірко так кохаю,
Ти пам'ятай про те,
Ти просто БУДЬ!...
12.12.20
Ты просто будь
© Copyright: Людмила Прилуцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120121209633
Свидетельство о публикации №120121209633
Рецензии