Воспоминания о Париже. укр

Ми гуляємо вдвох по Парижу,
У очах твоїх бачу себе,
Помічаю в них крапельку свіжу,
Щось на серці шкребе.

В них палац в романтичному стилі,
Чари Лувру та центр Помпіду,
За тобою, як в’язень Бастилії,
Я повільно  бреду.

Йдемо, йдемо
По вулицях, віках, немов на кратері,
Та пливемо
По Сені, повній мріями, на катері.
Ейфель, бомонд!
Все вище, над Собором Богоматері.
У долонях долонь мнемо.

Nous allons, nous allons,
Nous allons ou des danse, et des chanson,
Nous voyons belle image,
Notre fete le champagne et le courage.

C’ette nuit Aznavour,
Chante pour nous, at propos de l'amour.
Et les lumieres, et le cancan,
Сoule musique notre maestro Legrand.

Ця музика з минулого живе в мені,
У скронах відбиваються сумні пісні,
Чую голос твій уві сні.

Ми гуляли колись по Парижу,
Сум небесний скрізь крапав, як сіль, 
Дивний спогад порушує тишу,
Шаленіє, як хміль.

Місто знову весна захопила,
В Сeні безліч води утекло,
Сонце що нас щоранку будило,
Над Парижем взійшло.

Гуляють пари вздовж бульвару Сен-Дені,
Під шум фонтану давнього, вже вдалині,
Хай зоріють для них вогні.