Сонце зігріває зимнє небо,
Розтопила геть сніги відлига.
Де кущі троянд і де дерева
Лише жменька залишилась снігу.
А надвечір сталось справжнє диво –
Дощик крапнув з неба водограєм.
І яскрава, сонячна, щаслива
Виросла веселка над снігами.
Ніби літом зайнялося небо,
Ніби і морозу не бувало,
Коли переливчата веселка
Кручу ставу світлом напувала.
Хай не довго. Менш, як півгодини
Зігрівало серце тепле диво.
Ще до літа, до грози далеко,
Та душа моя тремтить щасливо.
Затягнуло хмарами веселку,
Небо скоро випаде снігами.
Та все ж десь за хмарами далеко
Кольорами сонце щедро грає.
Ніби праглось світу нагадати
На оці химерні півгодини –
За сльозами радість наступає,
За снігами прийде тепла днина!
Веселка
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2020
Свидетельство о публикации №120121107633
Свидетельство о публикации №120121107633
Рецензии