Мій Боже, збережи і сохрани,
І осуши гірку, тяжку сльозину,
І від душі зболівшої прийми
Молитву за розіп»яту країну.
Молитву мовчазну за упокій
Усіх і рідних, і мені далеких,
Кого у 33-му лихім
Не захистив крильми сумний лелека.
За них усіх: старих і молодих,
Хто руки простягав зі лободою,
За ненароджених і за зовсім малих,
Задушених кістлявою рукою.
За них усіх, хто вже поріс в траві,
Хто шелестить над ставом осокою,
Хто згинув у голодній сірій млі,
Моя молитва, Господи, з тобою.
За те, щоб вже ніколи на віки,
Ніде, нікому того не діждати,
Як засівати житами лани,
А потім тяжко з голоду вмирати.
Для винуватців кари не прошу,
Одне благаю – нам не дай забути
За хліб молитву тиху і святу,
І нам нагадуй: «Схаменіться, люди!»
Схамен1ться, люди
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2020
Свидетельство о публикации №120121107575
Свидетельство о публикации №120121107575
Рецензии