Нитка до ниточки тулиться,
Хрестик за хрестик мережиться.
Сонце за літом журиться,
Сніг білий зранку стелиться.
Вишию квіти зоряні,
Часточку саду заснулого –
Ніби частинку спогаду,
Вирвану із минулого.
Мальви, ромашки, соняхи,
Гроно палке калини -
Все на одному подиху,
Рідне, моє, єдине.
Хрестик ляга за хрестиком,
Нитка до нитки тулиться.
На полотно світ стелиться –
Нехай лиш душа не журиться…
Вишивка
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2020
Свидетельство о публикации №120121107501
Свидетельство о публикации №120121107501
Рецензии