Самотньо. Вечірньо
Лунала та хвиля.
Побачу ймовірно
Я тінь твого стилю.
Як шум океану,
Без тебе я вдома,
В дрімоті застану
Обличчя знайоме.
На кухні, під небом,
Над землею й над водою –
Де би не наснилась,
Згадаю тебе.
А очі зелені –
То твоя натура.
Їх чути на сцені –
Нова авантура.
На кухні, під небом,
Над землею й над водою –
Де би не наснилась,
Згадаю тебе.
Фіалко манікюру,
Піймай забуту хвилю,
Що безвісти вже зникла
На кухні, в вечірнім ефірі...
На кухнi
© Copyright: Даниил Моровов, 2020
Свидетельство о публикации №120120901097
Свидетельство о публикации №120120901097
Рецензии
