Милi-милi у дiбровi...

Милі-милі у діброві,
Дерева у листі.
Немов дівча,-чорні брови...
Та шия в намисті.

Причудова,дуже гарна,
Осінь йде землею.
І в усмішці своїй марно,
Мирно йду за нею.

Не летіть листочки в вирій,
До землі та долі.
Бо земля не є то гирі,
Ні в серці. Ні в полі.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии