Дiалог

Комусь — по дикому везе.
Скажімо, є такі моменти:
Вельмишановний К М Зе*      
Мої смакує дивіденди.
У світлу днину і вночI — 
О, чудо, гривники-облапи,
Куди вас горнуть кермачі?
    — Куди-куди... до себе,
                                в лапи!
Ти чуєш, гривнику? А-у!      
Не ліс дубовий, ми ще люди,
А кутуляїмо усюди
                 акціоновану траву.
    — Та, чую!
                     Чути б не хотів!
Душа у тебе — легкопера,
Щоб грім було тебе побив
Або, взяла б якась холера!
Не добирає розум твій.      
Кажу, конай собі на щастя!
Пенсюй спожитками, колій:
Я – привілея можновластя!
......
*Краматорський   
металургійний завод


Рецензии