О королях укр

ПРО КОРОЛІВ

Через суцільний лід слизький,
Яким ставок нераз вкривався,
Погнали наші городських
Туди, де кінь і не валявся.

І я летів за ними - біг!
Бо так я - мав тоді робити.
І грудень - грудками з під ніг...
Здогнав... та розхотілось бити...

Вони прийшли до нас з Тернів.
Та хай би йшли. І хто був - проти?
Вони і ми були - дурні...
А на столах вже - те, що броде.

А за столом Юрко - завклуб,
Баян і "Білого міцного"
казьонний запах. Гарний клуб!
Під Новий рік. - Ну, ще потроху!

А в них, в Тернах, хоч стій , хоч ляж,
Не клуб, а Дом Культури - ХАТА!
До них приїхав сам Білаш!
А в нас... незаймані дівчата...

Білаш - воно конєшно - Да!)))
Ті "Ясени" і я б послухав...
Та кров заграла молода
Й мабуть комусь свербіло вухо...

Юрко був добрий музикант!
Нічого дивного - завклуба!
А я - з Одеси. Теж - талант...
бо воєнком примітив чуба...

Вони - до нас: - Ми - королі!
І затягнули в клубі ляну.
І хтось з них до дівчат поліз...
І тут Юрко порвав баяна!)))

Той фейєрверк тим, хто вцілів
Мабуть і зараз іще сниться.
В Терни втікали королі!))
А я всього тоді був принцем...

І я летів за ними, біг.
І ... помирились під Тернами.
І падав прошлогодній сніг
Між принцем і між королями...

А ще Юркові налили,
Чи-то міцного, чи ігристе...
І він співав про ясени, про сніг
І про зелене листя...

І потім, кажуть, сам Білаш
Його просив ще заспівати.
Бо то ж - Юрко!  Завклуба наш!
А королів... у нас - багато...

ВК ХерСон грудень 2020


Рецензии