БОкС-42

Прочуханка від матусі -
Як молитва на святвечір,
Чом розхристаний, в грязюці,
До трусів у бруді речі?

Чом не можеш, як всі люди,
Тишком-нишком по дорозі,
З рюкзаком, як горб в верблюда,
Йти, спитавши чемно дозвіл.

Чом сорочка зранку біла,
Ввечері - як карта світу,
Де позначено, що їли -
І що пили на орбіті.

Чому книжка без обгортки,
Зошит з грязними полями.
Руки, миті вряди-годи,
На автограф - жирні плями.

Чом вбиваєш час й в футболі
Місиш з хлопцями багнюку.
Верещиш, зрадівши голу,
Як обмащена свинюка.

Чом - не прагнеш бути чистим,
Із біленьким комірцем,
У костюмі, в туфлях з блиском,
Еталоном і взірцем?

Через місяць - знову вздрючка,
Й крик - неначе з грамофону.
Чом сидиш, немов заглючив,
Й не виходиш більше з дому.

Чому виснеш в інтернеті,
Граєш в ігри допізна,
Як із іншої планети -
Весь змінився - не впізнать.

Чом закрився у кімнаті,
Став відлюдником печерним,
Неприємним і патлатим,
Наче у мухах, - у химерах.

Чому слухаєшся інших
Більше, аніж власну матір.
В нею досвіду побільше -
І їй краще інших знати.