Ещё смогла бы

Я ще змогла б тебе забути,
Якби не був одним із тих,
Хто зміг життя перевернути,
Якби не вкрав ночей моїх...

Я ще могла б тебе пробачить
Якби душа моя жила,
Але невтішно небо плаче,
Що серце спалене до тла...

Я ще могла б тебе любити,
якби ти серця не спалив,
Я не змогла б без тебе жити,
Якби без мене не прожив!...

Та день минув, лишивши спомин,
І ти ні разу не згадав,
А я,як ластівка над полем,
Я ще могла .. а ти не знав...
3.12.20Ещё смогла бы
Людмила Прилуцкая

Я ще змогла б тебе забути,
Якби не був одним із тих,
Хто зміг життя перевернути,
Якби не вкрав ночей моїх...

Я ще могла б тебе пробачить
Якби душа моя жила,
Але невтішно небо плаче,
Що серце спалене до тла...

Я ще могла б тебе любити,
якби ти серця не спалив,
Я не змогла б без тебе жити,
Якби без мене не прожив!...

Та день минув, лишивши спомин,
І ти ні разу не згадав,
А я,як ластівка над полем,
Я ще могла .. а ти не знав...
3.12.20

Ещё могла тебя забыть я,
Когда б не стал одним из тех,
Кто жизни изменил событья
Кто сладок был, как смертный грех..

Ещё б душе немного значил,
Когда бы сердце мне не сжёг,
Душа моя от боли плачет,
Я не смогла, а ты вот- смог!

День догорел, забытой болью
Мне вечер сердце растерзал

А я как горлица над полем,
Ещё могла,
Но ты не знал....
©