БОкС-40
Не прописані границі.
Аби випустити пару, -
Чи до смерті, до гробниці.
Аби з криками проблеми,
Викинути в вільний простір,
Чи сховати в чорноземі
Ворога холодні кості.
Тож ненавидять по вірі -
Хто й настільки вірить здатен,
Хтопець - у безчинство звіра,
Що із нього робить ката.
Дівчина в жорстокість волі,
І господаря - що ладен
Залишить на ній побої -
Чи убити її здатен.
Вдвох зійшлися для двобою -
Він на неї, як на бл****ь,
Дивиться - і зве рабою,
Що взялась захомутать.
У її очах він - сила
Котра ставить на коліна.
У покорі приклонилась -
Несучи дитя в офіру.
Вона вірить в неминучість,
У домашній геноцид,
Що життя не варте сучки,
Її вартий суїцид.
Він із дому виганяє -
На мороз, на сніг і кригу.
Вона ж кориться - й конає,
Під відкритими дверима.
Він ненавидить - що здохла,
І лишила без розплати,
А вона з останнім вдохом
Прокленала свого ката.
А ненависть потойбічна -
В кількасот сильніша раз.
Ненависнику суд Лінча
Уготований на часі.
Він повірить в неминучість,
У батіг болючий долі.
В безталанну лиху участь,
Й помсту, вчинену на крові.
Свидетельство о публикации №120120303694