Игрушки. укр

Діти швидко підросли,
На побачення пішли,
Всіх ляльок в комору віднесли.
Час минув свят та дозвіль,
Не помітили їх біль,
Щоб не з’їла міль, поклали сіль.
Не кружляє дзиґа знов,
Та й про гру нема розмов.
Всіх розбудить чарівник -
Колисковий крик.
Стук годинника тик так - 
Не спинити аж ніяк.
Сплять ляльки, життя гуде,
А годинник йде.
Спить жар-птиця, загубила що перо,
Сплять лисиця, Буратіно та П’єро.
Не мурчить та плющить очі кошеня,
Не гарчить ведмідь, з ним вовк, та цуценя.
Стук годинника тик так
Не спинити аж ніяк.
Де казки зникають, де?
А годинник йде.

Чудо гримнуло, та в мить,
Крик дитячий не спинить.
Уночі від нього не спочить.
Розбудив він кошеня,
Ведмежа та цуценя,
Всі не сплять, та грають із рання.
Вовк заплутався в речах,
Із докорою в очах.
Дзиґа в’ється круговерть,
Скрізь пелюшок вщерть.
Стук годинника тик-так,
Не спинити аж ніяк,
Перший рік життя гряде,
А годинник йде.
Чудо бавиться, сміється та кричить,
Всім цікавиться, під ніс собі бурчить.
Розтопили безліч іграшки ідей,
В них вселили душу діти тих дітей.
Стук годинника тик-так –
Не спинити, аж ніяк.
Плід созріє та й впаде,
А годинник йде.


Рецензии