I падав снiг...

І падав сніг, - важкий, молочний, мокрий,
І небо млою затянуло в дим,
Враз захотілося злетіти так висОко,
З верхівок струшуючи життєдайний пил…
А ліс притих у зачарованім серпанку,
Загорнутий мов ковдрою в туман,
Та перший день зимовий спозаранку,
З метелицями вже крутив роман.
«Люблю», - із ніжністю промовила Принцеса.
Вона ж бо в цьому лісі головна…
І сніг побачила вона мабуть що вперше,
Бува не завжди сніжною зима.
І татко весело схопив її на руки,
А гілка щедро сріблом обдала,
І поробила їм такі перуки,
Позаздрити могла сама Зима.
Матуся мов Снігуронька кружляє,
Свою Принцесу танцем веселить.
Прогулянка у лісі надихає,
Закохуватись, жити і творить…
Та ще й Принцесок синьооких забавляє,
Щаслива, світла, неповторна мить.


Рецензии
Очень образная зимняя зарисовка, Жанна.
Жму Зелёную кнопку.
Валерий

Валерий Коваленко Коло   03.06.2021 21:48     Заявить о нарушении
Дякую, Валерію, було з чого писати зарисовку. Спочатку було відео...http://www.youtube.com/watch?v=H1J8IIA9HCc

Ален Мак   06.06.2021 03:46   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.