Красива-37
Жінка - славна господиня,
Береже вогонь у храмі
Свого любого мужчини.
Зачіска, прекрасний вигляд,
З шовку тонкого халатик.
Губи, наче вишня стигла,
Яку хочеться зірвати.
Нігті з новим манікюром,
Тіло - з блиском перламутра,
На підлозі навіть шкура
Припідняла біле хутро.
А олень - закинув роги -
На стіні шпалери здерши,
Як хазяйка голі ноги -
Показала в одне з здеркал.
Стіл накритий - борщ парує,
Голубці лежать в сметані.
Жінка вигляда і чує
Його крок хиткий та пяний.
Чоловік зайшов неспішно,
Кинув поглядом скляним,
Депресивний і невтішний,
Наче пекло йшло за ним.
Зняв ботинки, скинув куртку,
Склав думки свої у ящик,
Невдоволено на кухні
Закусив життя пропаще.
Сів біля вікна і вдалеч
Став дивитися відсутньо,
Як би жінка не старалась,
Та безсила повернути.
Чоловік, як із орбіти,
І вона чужа й самотня,
Часом щастя не зліпити,
Навіть в вихідний суботній.
Свидетельство о публикации №120120105477