Чи то біла хуртовина,
а чи Янголи злетілись на поману?
Мій прекрасний, світлий сину,
ти досяг, нарешті, янгольського сану.
За спиною крила білі,
очі - зорі бурштинОві, негасимі.
Ох, моя дитинко мила,
шестикрилий, нездоланний Серафиме.
На стіні твої портрети
і на ноуті всміхаєшся з екрану...
Любий хлопчику мій, де ти?
Я збираю по тобі, синок, поману.
Запалю свічу із церкви,
помолюся, похрещуся до ікони...
І не витримають нерви,
заридаю попри Божу заборону.
З тих ридань розквітне втіха,
ще й смирення запізнілого росточки.
Зовсім поряд кроки тихі -
прийняли мою поману за синочка.
************
Помана - це поминання померлої близької людини, при якому у поминальний день на кладовищі роздають людям цукерки та печиво. І кожен, хто бере поману має помолитися за покійного.
Помана
© Copyright: Ева Сокол 2, 2020
Свидетельство о публикации №120113006761
Свидетельство о публикации №120113006761
Рецензии