Н.Бидненко
Ну, що – прощай, мій листопаде,
Ти відслужив уже своє…
Зима в права вступита рада –
І перший сніг у вікна б’є.
Хурделить, крутить, слідом тане,
Ще нестійкий цей перший сніг.
На гілці яблуко рям’яне,
Як приклад стійкості для всіх.
Та марне це зими старання,
Коли душа моя в весні:
Я загорнусь в тепло кохання –
Сніги й морози не страшні!
***
Ну, что - прощай мой листопад,
Ты отслужил уже своё...
Зима в права вступить так рада -
И первый снег уже метёт.
Ветрами крутит, следом тает,
Не стойкий этот первый снег.
На ветке яблоко краснеет,
Примером стойкости для всех.
Напрасные зимы старания,
Когда душа моя в весне:
Укутаюсь в тепло любви я -
И мне морозы не страшны!
Прощание с осенью
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2020
Свидетельство о публикации №120113010208
Свидетельство о публикации №120113010208
Рецензии