Нема тої любові вже давно,
Лиш в пам'яті вспливає час від часу,
Ті зорі, місяць, як німе кіно,
Сплетіння тіл, а потім лиш відраза.
Спочатку заніміло все,
а далі:
Настала мить нестримної печалі.
Нема тої любові вже давно,
Все змінюється щохвилини,
І місяць сяє у моє вікно,
Він, як і ти до серця лине.
Нема вже давно...
© Copyright: Алексей Ребенок, 2020
Свидетельство о публикации №120112900754
Свидетельство о публикации №120112900754
Рецензии
