Трава

Анатолий Таран 2
Тріщать  льодиИ –
Весна стає на криИла.
Десь   із   глибин,
НуртУє   вість   живА.
Отам,  в  пітьмі
Під  кригою,   є  сила,
ЖивИть  її –
Провісниця-трава.
Вона   гужмОм
Гуртується  на  сонці,
В  безповоротнім
ВIдліку   назад.
Росте  трава,
Немовби  в   ній  є
                   стрОнцій;
Неначе  діє
Ядерний  заряд.
Для   нас – трава  –
На    вІстрі   привілеї
Та  час  увірве  наші
Ранні  сни
І  ми   самі –
Забудемо    про   неї.
До   осені…
А   потім,  до  весни.


© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120112903203
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Таран 2
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Таран 2