Чы шэ мы на шося гiдны,
Подарі мне лунный камень!
Еслі хочь моей любві.
А то я уж тута славлюсь.
Как ятвяг но прям-такі зь.
Я не знаю, что где взять мні.
Чтобы но глядела ты ж
На меня во дурака вуж
Да і шось такэ кудысь.
От уж рокы міновалы.
А я всэ, бы молодый шч.
І всё прусь у ва Опадышч,
А то і кудысь в Дыржын.
Ну, всэ кажыця, узяв бы
Да і, эх, шэ ожынывсь.
Ій оно ужэ анданту
Грав бы жінц на гармонішц.
Свидетельство о публикации №120112900267