Ранкова розмальовка Я сижу край вiконця

Я сижу край вiконця,
На промiнчику сонця.
Звiсив ноги у ранок,
Задивився в свiтанок,
Там, де дрьома блукає,
Свiт думок колисає.
Соловейко обабiч
Iз зорею вiч-на-вiч.
Закохався в зорю:
- Стiй, кохана! Горю!
Хмарки фарби єлозять,
Фейєрверки розвозять,
Свiтом квiточок-мрiй
Де чаклун-чародiй.
А земля горизонтом
Пiдперезавшись, з зонтом,
Теж сидить на даху,
На Чумацькiм шляху.
Фарби в посмiшцi щирiй -
Зорi плинуть у вирiй.
З ними вiчнiсть сплива,
Аж звалився в дива.
Треба ж було забуть
Iм ногою махнуть!

=GoldKing=27.11.2020/феерична краiна Еспаньола/

Переклад мого вiрша -
На краю забвенья
http://stihi.ru/2019/03/24/6330

Я сижу, свесив ноги с забвенья,
Наблюдая полет красоты.
Надо мной на крыле вдохновенья
Отдыхает восторг высоты.

Атмосфера раскинулась в дымке,
Вальсом дивным кружится простор,
И плыву я, как-будто, на льдинке
На волнах по мечте-Лабрадор.

Время замерло, буд-то застыло,
Ведь боится забвенье вспугнуть!
В такт ему в унисон я забыла,
Свесив ноги, ногою качнуть.

=GoldKing=23/03/2019/Доминикана/

I цього - http://stihi.ru/2019/06/05/4629
продовження цього - http://stihi.ru/2016/02/06/10259

и этого - http://stihi.ru/2019/10/29/9698
а может и этого -
http://stihi.ru/2019/02/14/104


Рецензии