Н. Бидненко
Душа так прагне чистоти –
Як перший сніг, цнотливо-білий.
Лиш тільки він почне іти –
Додасть Господь натхнення й сили.
Але брутальний листопад
Не поспішає зі снігами:
Суцільна сірість без принад,
Й ляга та сірість поміж нами.
О снігу, снігу, замети
Сліди печальні від розлуки.
Душа так прагне чистоти,
Чекають снігу поле й луки.
***
Душа так хочет чистоты,
Как первый снег, искристо-белый.
Лишь только он начнёт идти
Господь даст вдохновение верой.
Но вот брутальный листопад
Не даст окутать нас снегами
Сплошная серость без прикрас...
И эта серость между нами.
О снег мой милый, замети
Следы печали от разлуки,
Душа так жаждет чистоты,
Ждёт поле снег и мои руки.
Первый снег
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2020
Свидетельство о публикации №120112600194
Свидетельство о публикации №120112600194
Рецензии