Дивлюся на небо зимИ — прохудилась торбина,
І мельник по хмарах здивованих довго блука.
Засипала борошном все молода хуртовина.
Пригод, мабуть, дівка від грудня сьогодні чека.
Цнотливою ковдрою вкритий садок і доріжка —
В небесних мішках ще багато зосталось муки.
Боїться ступати на неї схвильована кішка,
Застигли на дроті намистом птахи-жебраки.
Синички гойдають себе на лозинах-ліанах,
Улітку які обвивали стареньке вікно,
Їх ягідні грона звисали по всьому паркану.
Згодяться тепер жовтогрудим, замінять зерно.
Турбується місяць — блукає млинар по хмаринах,
Шукає діру у старому худому мішку.
А ковдра стає ще товстіша...В чарівну хвилину
Я дуже радію пухнастому диво-сніжку.
Радiю
© Copyright: Алла Дядык-Кузнецова, 2020
Свидетельство о публикации №120112508785
Свидетельство о публикации №120112508785
Рецензии
