Василь Симоненко
Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.
Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.
І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?
28.04.2020.
Вона прийшла непрохана й неждана…
Я вже забула, що вона бува,
Що в сяйві потойбічного туману
Завжди живі її палкі слова,
Вона прийшла у день зими останній,
Як поцілунок нової весни,
І щастя лагідно до мене простягала
З моїх дівочих несміливих снів.
І знов почулось: жайвір в небі тане
І воскресає вічність висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?
С Василием Симоненко в унисон Вона прийшла
© Copyright: Брущенко Алёна Бруна, 2020
Свидетельство о публикации №120112505962
Свидетельство о публикации №120112505962
Рецензии