Морозець щонайперший
по листу вдаряв,
Роздягнув цей горіх "під горіх".
Вітерець надуває пронизливо міх
І по листу бігцем по дворах.
Осінь знає – скінчились
її всі права,
Грудень в сіни до неї проліз,
Бо тепер він усьому стає голова –
До зими, люди добрі, круїз.
Що ж, не вперше
димок з димарів в небеса –
В іній вкрились діброви й сади.
Хай не буде між нас ворожнечі й біди,
В Новий рік, щоб збулись чудеса.
Обійнятися всім
в нелегкі ці часи,
Повернутись до Божих чеснот.
Ці почути – Природи, до нас голоси,
Відродити Вселенський свій код.
23.11.2020р.
Видродыты Вселенськый свий код
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2020
Свидетельство о публикации №120112304002
Свидетельство о публикации №120112304002
Рецензии