БОкС-38
Вимагала праці й поту.
Він не знав, де підсвідоме,
Та умів із ним боротись.
Як боксер - ударом память
Примірявсь звільнити з боєм,
Щоб всі спогади - що ранять,
Одним хуком заспокоїть.
Так психолог, наче в космос,
Пацієнта звав в минуле,
Щоб він спогади в свідомість, -
Звідти витяг призабулі.
Був важкий випадок якось -
Що не спогад - то лайно.
Жінка в тій каналізації -
Тихо канула на дно.
В катуванні перманентнім -
З врахуванням гонорару,
Жертва, наче в екскрементах -
Згадуючи, знов страждала.
Кілька років жінку кривдник
У лайно мокав старанно.
Тінь минулого настирно
Краяла вже стерту память.
Кілька років парадоксу -
Терапія, наче спаринг
Повертала знов для боксу,
Щоб терпіть життя удари.
Кілька років - добровільно
Жить на дні каналізації.
У експеримент-свавіллі,
З запахом імпровізації.
Та психолог - владу вчувши,
Йшов в лайні до відкриття,
Він - не профі, як не змусить
Боксувати до всрання.
Запроторив біль в вязницю,
Встановив колючі прута,
Жінка стала в ній злочинцем -
Що в лайні мав не втонути.
Сморід чуючи нестерпний,
Від прогірклих екскрементів,
Жінка в крик - найліпше вмерти -
Ніж терпіть експеримент цей.
Свидетельство о публикации №120112108508