В парі дивній садо-мазо,
З рівноправям - все гаразд,
То вона - йому умаже,
То він лупить без образ.
Та в аварію потрапив
Мужичок й зоставсь буз рук.
Не міг бити, як сатрапи...
Завдавать фізичних мук.
Та в родині панували
Розуміння та кохання.
Тож мужчина - жінку ранив
Словом, гіршим від шмагання...
- Ти потвора, подивись-но
В дзеркало, за що кохати?
Нема в тебе ані цицьки,
Ані випнутої сраки.
Не лице - відкрита рана,
Зажувала челюсть губи.
Вуса, наче в таракана
Борода лоскоче груди.
Ти бридка - твоя мохнатка
Краща, ніж відкритий рот.
Там пеньків немає затхлих,
Що смердять, як нечистоти.
Тобі тридцять, та як баба,
Зморщена та крючковата.
На таких, як ти - у брата,
І по пяні не підняти.
Ох, як жінка його била,
Що злякавля не на жарт,
Ще секунда - і убила б,
Не згадавши, як і звать.
Красива-31
© Copyright: Хохол Хохотович, 2020
Свидетельство о публикации №120112009811
Свидетельство о публикации №120112009811
Рецензии