Мені не потрібна твоя індульгенція,
Чого вона варта в умовах денних?
Я довго терпів від насмішок ін’єкції,
Що вводили в кому, в отруєні сни.
А далі – на скибку намазані прикрощі,
«Чому не їси?» - голоси все зовуть.
Я хочу набрати води повні пригорщі,
Та де там, між пальців стікаюча ртуть.
У кульки взялася, втекла по інерції,
І річка - не річка, мов лави потік.
Мені не потрібна твоя індульгенція,
Химерні бажання в думках й поготів.
Навіщо ж постійно приходиш оголена?
І пестиш так ніжно вогню звабні па.
Здіймаєш угору хвилини знедолені,
А потім зникаєш між снів-посіпак…
20:56, 20.11.2020 рік.
Зображення: https://www.volyn.com.ua
Менi не потрiбна твоя iндульгенцiя
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2020
Свидетельство о публикации №120112009386
Свидетельство о публикации №120112009386
Рецензии
