В небi зорi тихо сяють

В небі зорі тихо сяють,
У темені свічі.
Як у спогаді кохають,
То сильніше вдвічі.

Що ж кохають до безтями,
З силою...відверто.
В світлі з ясними очами,
Що не можна стерти.

Чи то в ночі,а чи з ранку.
Теплота сердечна.
Ще сильніша на світанку.
Вечором,-доречна.

А чи згадка оповита,
Чистими думками.
А чи вірою у тебе...
Й коханням,-словами.

Бо як люблять я гадаю...
То щиріше в світі.
В небі зорі тихо сяють,
Їм треба радіти.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии