Адна нуvна вvэ но услада

: Хоть мяткы отхлёбны каj дідк

Она долvна быть музыкантом.
Она долvна пісать стіхі.
Іначыj шо мні с тэjі Vабы.
Ах, да, спычэ хаj хоть млынців.

Я знаю, шо мні трэ од Малпы.
Хаj хоть нагріе дэ колы.
Да, ну,  врысуе хоть в пеjзаvык
Хотя бы-к Тігра з гармонішк.

Не, мусыть, ныц ны выjдэ счас вvэ.
Я v надто прамо-ткы старыj.
І потому оно Восьмацы
Мацуев нравыця шэ, згынь.

Но вот… на світ шэ мае взгляда,
Ек сам я гондычкы ва в рылк.
Мне очень мало бо і надо-т.
Немноvка ласкы од лысычк.

Ныкого хаj ны проклынае.
Да і ны дывыця в корчі.
А то одна була така вvэ:
Ах, я тут зjіздю шэ в Панізь!..

От я вычэраю тут з Братом.
Шо ексь сыдыть бы ув гусі.
Ну, да за мятко j забуваю вv
Про всіх сотруднікув святых.

Ну, некыj  часом пырырыв.
Дывлюсь канцэрт в монастырі.


Рецензии