Вечоріє на дворі.
Яскравим вогнем сяє Дніпро.
Як же тебе не любити,
Києве мій дорогий.
Дорогими стали для мене
хвилі Дніпра.
Мрії співають жадано.
Наче на горах жевріє
ласка та спогад буття.
Хвиля Дніпровська думки колише.
Здіймає в повітря замріяно спів.
Наче ласкаво від серця співає.
Забутих давно юних слів.
Вітрець сповіщає коханій,
як любить коханий вірно її.
Засинає чарівно, Київ мій дорогий.
Місто яскравих вогнів.
Спить лагідно тиша, не ворухнеться.
Знову в повітрі літає закоханий світ.
Мріяних спогадів, давніх юначих вітрів.
Бажаних літніх тих вечорів.
Спокій, тиша в душі.
Сердце моє сповіщає:
Києве рідний, тебя я люблю.
КиIв - любовь моя!
© Copyright: Александра Мошкович, 2020
Свидетельство о публикации №120111905794
Свидетельство о публикации №120111905794
Рецензии