Запроси мене в дитинство,
Красне личко заквітчай.
Очі блиснуть золотаво –
Мій цілунок на відчай.
Ластівко, зірвешся з місця,
Білі ніжки миготять.
Над стіжком розправим крильця,
І сердеченьки летять.
Всі думки на синім небі…
На хмарках пливемо в гін.
Раптом гепнувся у нетрі,
В ліс колючих перемін.
Все ж замріявсь, не дурнію –
Це душа чомусь щемить.
Вмить здалося – молодію.
Десь у пам’яті болить.
Гепнувся у нетрi
© Copyright: Виталий Кирпатовский, 2020
Свидетельство о публикации №120111904057
Свидетельство о публикации №120111904057
Рецензии
