***
пішли пити до останнього келиху в барі,
карантинний час потребує спиртових дій.
пішли, поки не заборонено просто ходити,
поки відчуваєш зранку, що ти ще живий,
бо існуєш в цій безкінечній запарі.
пішли плутати адреси, вбивати їх в гугл мапу,
бо не все треба знати, бо не всіх треба звати
крізь відмінені рейси та віруси,
крізь зимові в градусах мінуси.
пішли, не можу згадати твоє ім’я.
не можу згадати, коли востаннє
робила би щось останнім
я.
ось тане
в стакані льод.
це буде цікавіша з твоїх пригод.
крізь маски
і відмазки їх носити.
і десь відгукнеться,
та ледь чутно.
бо
не все, що можна забути, можна запити.
не все, що можна запити, можна забути.
залишається
тільки
любити.
17/11/2020
***
© Copyright: Алена Лобанова, 2020
Свидетельство о публикации №120111807784
Свидетельство о публикации №120111807784
Рецензии
жалко, что я не понимаю, о чём это, в полной мере.
но даже так мне кажется это достойным внимания.
не хочется лезть в переводчики - урывками, созвучиями и интонацией и так создаётся настроение.
это ли не самое важное?
Вадим Рудченко 19.01.2021 23:42 • Заявить о нарушении
но даже так мне кажется это достойным внимания.
не хочется лезть в переводчики - урывками, созвучиями и интонацией и так создаётся настроение.
это ли не самое важное?
Вадим Рудченко 19.01.2021 23:42 • Заявить о нарушении