Чому людина така щаслива?
Чому осінь така сумна?
Кожен з них свої має крила:
Осінь з золота, людина — з добра .
Вони спільного мають... нічого,
Але кожен наповнює мить .
Люди палять золотооку,
А вона їм сумніше горить.
І цей дим пролітає над кожним,
Мов ті душі останього сну.
Не шукайте золота, люди,
Бо загубите свою весну.
І нехай осінь в золоті вічна,
А людина — в митті добра.
Усе золото цілого світу
Не дорожче одного життя.
Не дорожче одної любови,
Не дорожче сумної сльози.
Бо цінніше молитви до Бога
Мить, коли нас зачали батьки!
Ось тому і людина щаслива,
Ось тому мудра осінь сумна.
Бо добро окриляє людину,
Золоті осінь сипле слова.
Бог створив пори-роки на світі,
Щоб життя повертати землі.
Крила осені серцю потрібні,
Доброта треба кожній душі.
Александр Кармишев
16.11.2020
Крила осен
© Copyright: Александр Кармышев, 2020
Свидетельство о публикации №120111702246
Свидетельство о публикации №120111702246
Рецензии